nad-blakytnym-chornym-morem-600x400.png

СЛОВО ПРО ПОЛТАВУ

 

Дуже символічно, що Леонід Полтава народився на світ 24 серпня, у день, якому судилося стати днем відновлення української державності. Якби не подвижницька праця ентузіастів-інтелектуалів, імені Леоніда Пархомовича (чиє справжнє прізвище вдалося встановити лише Дмитрові Чередниченку) могли й не згадати на батьківщині. Навіть найзнаковіші українські письменники-діаспоряни в нас зараз “неформат”. Що вже казати про тих, які й за життя були не надто відомі, не голублені славою. Про них пам’ятають у діаспорних колах, але ними не цікавиться загал українського громадства.
 

 

«Він писав легко, багато й розхристано. Усе це пішло в забуття. Але якби знайшовся терплячий літературознавець і перечитав усе Полтавою написане, думаю, можна було б укласти вибір речей, що могли б претендувати на скромне, але власне місце в історії літератури».

Юрій Шерех

 

«Талановитий, хоч розпорошений на кілька жанрів (дуже доб­рі поезії для дітей), із поетичною проекцією якогось наче б Вергарнівського засягу та деякими Бажанівськими акцентами – хоч часами недопрацьований і, може, надто лег­кої руки, життєрадісно стверджений Леонід Полтава...».

Вадим Лесич

... Він має винятково важливі заслуги перед еміґраційною орґанізацією українських письменників поза Україною, що постала в Німеччині під назвою МУРу. Про це згадують майже всі без винятку мемуаристи.
Разом із іншим Леонідом – Лиманом – вони вдвох викрали український шрифт із совєтської окупаційної зони й привезли його в один із таборів переміщених осіб, де нетерпляче ждав утаємничений у план молодих зухвальців майбутній ідеолоґ МУРу Юрій Шерех. За його словами, Полтава був людиною не просто кмітливою, в якої в голові з’являлися найнеймо­вірніші плани й ідеї. Ось характерний тому приклад. Шерех задумався про те, як утво­рити табірний український комітет. Його мемуари зберегли блискавичну відповідь-рецепт Полтави: «Нема нічого простішого як закласти установу. Треба тільки, щоб була кімната, в ній бюровий стіл і стілець. Ви сідаєте на стілець по один бік столу, а відвідувачі стоять по другий – і це вже установа».
Полтава був великим імпровізатором та авантурником. Очевидно, за інших обставин саме з таких виходять видатні полководці й політики. Це він, вирвавши шрифти з Пляуена, до якого вже входили совєтські війська, зробив ще одну велику справу. До шрифтів потяглися руки керівників кількох українських табірних орґанізацій і редакторів часописів. Ніяких юридичних прав на них групка літераторів не мала і, здається, мати не могла, і тоді Полтава майже в істериці накричав на Шереха, щоб той заснував спілку письменників.

З таких епізодів розпочався МУР."

З нарису Михайла Слабошпицького

"ЛЕОНІД ПОЛТАВА. ТОЙ, ХТО ДОПОМІГ НАРОДИТИСЯ МУРу"

КНИГИ ЛЕОНІДА ПОЛТАВИ

To play, press and hold the enter key. To stop, release the enter key.